12 квітня – сумна дата для Слов'янська. У цей день сім років тому місто було захоплене, що стало початком гарячої фази війни. Однак, саме в цей день в Слов'янську вирішили згадати про вічне, і про ту людину, яка вплинула на формування української культури. У рамках підготовки до відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди 12 квітня 2021 року в Луганському національному агарному університеті відбувся круглий стіл «Григорій Сковорода в житті сучасної людини» за участю Товариства українських філософів і релігієзнавців. Студенти й викладачі ЛНАУ спільно з вченими з Києва, Харкова, Рівного та Луцька обговорювали яке значення для них і для їх життя має творчість Григорія Сковороди й що вона може дати сучасній людині.
Круглий стіл відкрив старший викладач ЛНАУ Миколай Карпіцький з доповіддю «Як можливо зрозуміти Григорія Сковороду?» Він звернув увагу на те, що сучасне розуміння Г. Сковороди суперечливе, і розв'язання цих суперечностей дозволить виявити у відомого українського філософа нові раніше непомічені філософські ідеї. Магістр релігієзнавства, голова Товариства Українських філософів і релігієзнавців Ігор Дмитрук у своїй доповіді «Чи був Сковорода філософом?» підтвердив, що Г. Сковорода дуже недооцінений як оригінальний мислитель. Магістр філософії Тарас Клок з Луцька в доповіді «Еклектизм Григорія Сковороди» показав творчість Г. Сковороди як ідейно-символічний синтез культурного досвіду. Магістр філософії з Києва Ярослав Петік пояснив, як поєднуються біблійні сюжети з платонівською діалектикою у творчості Г. Сковороди, аспірант Інституту філософії НАН України Андрій Кулик розкрив метафізику серця українського філософа, а релігієзнавець Богдан Стрикалюк прояснив універсальну основу містичного досвіду Г. Сковороди.
Дуже цікаву пропозицію подорожі за пам'ятними місцями життя Г. Сковороди запропонував незалежний дослідник зі Слов'янська, кандидат філософських наук Костянтин Бондурівський. Кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства НАН України Юлія Філь у доповіді «Актуальність філософії Григорія Сковороди для сучасного українця» показала, що праці Г. Сковороди мають не тільки теоретичне значення, яке можуть оцінити фахівці, але перш за все духовно-практичне значення для звичайних людей, бо допомагають розв'язувати проблеми душі.
Під час обговорення, в якому активну участь брали студенти й викладачі ЛНАУ, виникла дискусія про співвідношення національного й універсального у творчості Г. Сковороди. Підбиваючи підсумки круглого столу, Миколай Карпіцький дійшов висновку, що філософія Г. Сковороди має кілька рівнів: містичний рівень, на якому відкривається духовний досвід культури, і теоретичний рівень, на якому цей досвід критично переосмислюється; універсальний рівень, на якому синтезуються значущі для різних культур ідеї, й індивідуальний рівень, на якому Г. Сковорода приходить до нових для історії філософії ідей; практичний рівень, пов'язаний з розв'язанням проблем душі повсякденної людини, і соціально-культурний рівень, на якому ідеї Г. Сковороди зіграли ключову роль у формуванні української культури.
З відеозаписом круглого столу можна ознайомитися тут: https://youtu.be/hnD1atMzIfQ
Миколай Карпіцький
