право

Знати, дотримуватися, поважати

Сьогодні 4 липня, День незалежності Америки. Для кожної цивілізованої людини, США – це не тільки Статуя Свободи, Великий Каньйон чи Голлівуд, це перш за все Верховенство Права, взірець конституційних гарантій громадян, панування Закону.

Ще в 1710 році в Україні було укладено першу європейську новітню конституцію – Конституцію Пилипа Орлика. Головний Закон держави було прийнято в 1996 році. На жаль, і досі будь-який пересічний українець майже не розуміється на юриспруденції, а значить залишається беззахисним та в певній мірі небезпечним. Скільки ж ще років має пройти до визрівання нашої правової свідомості? Небагато, якщо одразу піти напрямком знання законів,через стежку дотримання та самозахисту до шляху поваги.

Луганський національний аграрний університет,розуміючи важливість правової освіти своїх студентів, враховуючи те, що випускає аграріїв, а не юристів, робить усе можливе для того, щоб їхня правова компетенція була на гідному рівні. Ще в 2014 році були налагоджені плідні взаємозв’язки з громадськими організаціями та благодійними фондами щодо правових консультацій. Неодноразово були запрошені до ЛНАУ представники NRС, «Право на захист», юристи «Станції Харків» для проведення лекцій, тренінгів та консультацій. Допомагали і в індивідуальних випадках, і в типових проблемах студентів-переселенців. Тобто ЛНАУ вчить знати, захищатися й дотримуватися.

Життя ж навчило поважати. Співробітники та студенти переміщеного ВНЗ, як сказала помічник ректора Олена Миколаївна Знаткова, знають «ціну незалежності, безпеки і консолідації». Тому День Конституції для ЛНАУ це не просто свято для галочки чи додатковий вихідний. Це свято зі смислом!

Право на голос… Маю влив

14 грудня 2016 року студенти та викладачі Луганського національного аграрного університету відвідали прес-конференцію, що була присвячена проблемі позбавлення ВПО можливості голосування. Олена Миколаївна Знаткова, помічник ректора, була одним зі спікерів, що безпосередньо представляла інтереси нашого університету та всіх переміщених ВНЗ у цілому.

У травні 2014 року ми, мешканці Луганської та Донецької областей, були позбавлені свого базового політичного права – права голосу на виборах Президента через початок збройного конфлікту. Восени 2014 року на парламентських виборах та в 2015 році на місцевих виборах ми, внутрішньо переміщені особи, знову не змогли реалізувати свої політичні права через недосконалість виборчого законодавства. Неможливість взяти участь у виборах будь-якого рівня призводить до того, що значна кількість громадян (Україна займає 4 місце у світі за кількістю ВПО), опиняється поза життям до моменту повернення, тобто до невідомого майбутнього. Ці люди не можуть повноцінно інтегруватися в місцеві громади та не мають впливу на законодавчі рішення, бо не є електоратом. Минуло майже три роки, а ця проблема й досі залишається невирішеною.