20 жовтня 2014 року Луганський національний аграрний університет народився вдруге. Це було неможливо без усвідомлення головного, що ЛНАУ – це не будівлі, що лишилися в Луганську, ЛНАУ – це я, ти, ми, вони…Луганський національний аграрний університет – усі патріотично налаштовані люди, що здатні на самовіддану працю заради збереження аграрної науки Донбасу, незважаючи на труднощі, утиски та негаразди, можуть згуртуватися та підтримувати один одного.
Це:
Микола Володимирович Брагнінець – керівник, який у часи розпачу та невідомості, знайшов у собі сили зберегти університет, освітити подальший шлях для сотні людських життів, дав можливість науковцям та педагогам займатися улюбленою справою, а студентам знайти своє покликання.
Олена Миколаївна Знаткова – помічник ректора, помічник і порадниця кожного, джерело внутрішньої сили університету. Виснажена і спустошена, вона все одно знайде слова підтримки та спосіб допомогти студентам, колегам та їхнім родинам.
Катерина Олександрівна Родіонова – людина, яка не лишається байдужою до проблем інших, саме завдяки її зусиль студенти та викладачі ЛНАУ змогли влаштувати свій побут.
Анастасія Сергіївна Ткаченко – майстер заряджати позитивною енергією, створювати гарний настрій, дарувати посмішки.
Це всі, хто майже цілодобово без вихідних і відпусток відроджує ЛНАУ на новому місці, власноруч створюючи умови для існування. Це всі, хто вирішив зв’язати свою долю з переміщеним університетом. Це всі, хто відчуває біль іншого й радіє чужому щастю. ЛНАУ – це не просто навчальний заклад, це велика родина.
Це правильно, відзначати сімейні свята, щоб попри щоденного буденного поспіху мати можливість висловити свою вдячність та, стоячи пліч-о-пліч, випустити в небо одне на всіх бажання…
МИ Разом!
